СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Хто поїть інших, напоєний буде і він." (Пр.1125)

Якщо я уважно ставлюся до інших, Бог зауважить мене; і так чи інакше Він компенсує мені. Нехай я подумаю про бідних, і Господь подумає про мене. Нехай я піклуюся про малих дітей, і Господь ставитиметься до мене як до Своєї дитини. Нехай я годуватиму Його отару, і Він годуватиме мене. Нехай я поливатиму Його сад, і Він зробить напоєним сад моєї душі. Це власна обітниця Господа; з мене - виконати умову, а потім очікувати її виповнення.

Я можу піклуватися про себе, доки це не стане хворобливим; я можу стежити за власними почуттями, доки нічого не відчуватиму; і я можу нарікати на власну слабкість, доки не стану майже надто слабким, щоб нарікати. Для мене буде набагато корисніше стати безкорисливим і з любові до мого Господа Ісуса почати піклуватися про душі тих, хто мене оточує. Мій резервуар дуже спустошений; свіжий дощ не йде, щоб його наповнити; що ж мені робити? Я відкручую пробку і дозволяю вмісту витекти, щоб полити в'янучі рослини навколо мене. Що я бачу? Моя цистерна ніби наповнюється, коли витікає. Таємне джерело працює. Поки все було застійне, свіже джерело було запечатане; але коли мій запас витікає, щоб напоїти інших, Господь зважає на мене. Алілуя!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено. Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя." (Йов3327-28)

Це слово правди, зібране з досвіду Божої людини, і воно рівнозначне обітниці. Те, що Господь зробив і робить, Він продовжуватиме робити, поки світ стоїть. Господь прийме до Свого лона всіх, хто прийде до Нього зі щирим визнанням у своєму гріху; насправді, Він завжди пильнує, щоб виявити тих, хто потрапив у біду через свої проступки.

Хіба ми не можемо схвалити використану тут мову? Хіба ми не згрішили, не згрішили особисто, щоб сказати: "Я згрішив"? Згрішили добровільно, перекрутивши правду? Згрішили, щоб виявити, що в цьому немає жодної користі, а лише вічна втрата? Тож звернімося до Бога з цим чесним визнанням. Він не просить більше. Ми не можемо зробити менше.

Виправдовуймося Його обітницею в ім'я Ісуса. Він визволить нас з пекельної безодні, що розверзається для нас; Він дасть нам життя і світло. Чому ми повинні впадати у відчай? Чому ми повинні навіть сумніватися? Господь не насміхається зі смиренних душ. Він справді має на увазі те, що говорить. Винні можуть бути прощені. Ті, хто заслуговує на страту, можуть отримати безкоштовне прощення. Господи, ми сповідуємося і молимо Тебе пробачити!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Зміцню Я тебе." (Iс.4110)

Коли нас покликано служити чи страждати, ми оцінюємо свої сили і виявляємо, що їх менше, ніж ми думали, і менше, ніж нам потрібно. Але нехай наше серце не потопає, коли ми маємо таке слово, на яке можемо покластися, тому що воно гарантує нам усе, що нам може знадобитися. Бог має всемогутню силу; цю силу Він може передати нам; і Його обітниця полягає в тому, що Він зробить це. Він буде їжею наших душ і здоров'ям наших сердець; і таким чином Він дасть нам силу. Неможливо передати, скільки сили Бог може вкласти в людину. Коли приходить Божественна сила, людська слабкість більше не є перешкодою.

Хіба ми не пам’ятаємо часів праці та випробувань, у яких ми отримували таку особливу силу, що дивувалися самі собі? Посеред небезпеки ми були спокійними, під час втрати близької людини – покірними, у наклепі – стриманими, а в хворобі – терплячими. Справа в тому, що Бог дає несподівану силу, коли на нас приходять незвичайні випробування. Ми піднімаємося з нашого слабкого Я. Боягузи виявляють мужність, нерозумним дається мудрість, а мовчазні отримують тієї ж години те, що мають говорити. Моя власна слабкість змушує мене здригатися, але Божа обітниця робить мене сміливим. Господи, зміцни мене "за словом Твоїм".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен